Збаразький замок. Zbarazkiy castle

Збаразький замок було побудовано у 1626-1631 роках за сприяння братів Збаразьких. У 1649 році замок витримав облогу козацько-татарських військ, котрі намагались захопити його та знищити польські війська. У 1675 році фортецю спалили турецько-татарські війська. Згодом був відновлений, проте у 1734 році замок захопили гайдамаки.

У 1840 році на території замку працював цукровий завод, проте зі зміною власника, розпочалась реконструкція замку, котра тривала до початку Першої світової війни. Тоді замок був захоплений російськими військами. Підірвано каземати. А за часів радянської влади в замку знаходився будинок піонерів, через шо частину стін було розібрано та відновлено аж з часів Незалежності України.

До цього часу у замку тривають реставраційні роботи.


Zbarazkiy castle was built in the years 1626-1631, with the assistance of Zbarazki brothers. In 1649 the castle withstood the siege of Cossack-Tatar troops, who tried to capture it and destroy the Polish army. In 1675 the castle was burned by the Turkish-Tatar troops. Was later restored, but in 1734 the castle was captured by rebels, which called gaidamaks.
In 1840 the sugar factory worked at the territory of the castle, but with the change of owner, began the reconstruction of the castle, which lasted until the First World War. Then the castle was captured by Russian troops. Dungeons were exploded. During the Soviet era, the castle was home pioneers. Because of this, some walls were demolished and rebuilt much later. In years of Ukraine's independence.
By this time castle is under restauration.

 

Друга частина. The second part.

Підгорецький замок. Pidhirci castle

Замок було збудовано в 1635-1640 роках під патронатом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

У 1646 року до замку приїздив король Польщі Владислав IV. А через 5 років внаслідок бойових дій часів Хмельниччини, замок зазнав часткових руйнувань.

Під владою польських магнатів замок постійно відреставровувався, добудовувався, покращувалось внутрішнє оздоблення. Та все змінилось з початком 1 Світової війни, коли замок було пограбовано російською армією, а 1945 року замок ще раз пограбували військові Золочівського гарнізону.

З 1949 року і до часів Незалежності України замок був санаторієм для важкохворих.

Зараз у замку проводять реставраційні роботи, і тому внутрішні його приміщення зачинені для туристів. Для огляду пропонується лише фасад та навколишні території.



The castle was built in the years 1635-1640 under the patronage of the Crown Hetman Stanisław Koniecpolski.
In 1646 the castle was visited by the King of Poland Wladyslaw IV. And after 5 years war in times of Cossack and peasant uprising, the castle suffered partial damage.
During the rule of Polish magnates the castle was permanently restored, rebuilt, the interior was upgraded. But everything changed with the start of World War 1, when the castle was robbed by the Russian army, and in 1945 the castle was robbed again by troops of Zolochiv military garrison.
From 1949 until the time of independence of Ukraine castle was a sanatorium for seriously ill patients.
Now the castle is under restoration works, and therefore its internal space closed to tourists. To view offered only the facade and the surrounding area.

Кам'янець-Подільська фортеця. Kamyanets-Podilsky fortress

Археологічні дослідження вказують, що замок на території фортеці існував ще наприкінці 11 - поч. 12 століття, проте перша писемна згадка про замок датується лише 1374 роком.

Місто ж, Кам'янець-Подільський, в часи Галицько-Волинського кнзівства було досить великим, а у 15 столітті стало центром Подільського воєводства.

До 1672 року фортеця вважалась неприступною, а 1672 року місто, разом з фортецею, захопили турецькі війська.

У 1699 році зруйноване місто та фортецю передано Польщі.

У 1793 році Кам'янець-Подільський приєднано до Російської імперії.

Після закінчення російсько-турецької війни (1809-1812рр.) фортеця втратила своє оборонне значення і використовувалась як в'язниця, а у 1928 році фортеця була оголошена історико-культурним заповідником. З цього часу пам'ятку зберігають як історичну цінність, а в теперішній час на її території проводять екскурсії, фестивалі.

Що ж до міста, то в період 1919-1920 років воно було короткочасної столицею УНР.



Archaeological researches indicates that the castle in the fortress was there in the end of 11 - in the start of the 12th century, but the first written mention of the castle dates back only to 1374 year.
The city, Kamyanets-Podilsky, in times of Galicia-Volyn principality was quite large, and in the 15th century became the center of province.
By 1672 the fortress was considered the impregnable, and in 1672 the city, along with the fortress, was captured by Turkish troops.
In 1699 the ruined city and fortress handed to Poland.
In 1793, Kamyanets-Podilsky was annexed by the Russian Empire.
After the Russo-Turkish War (1809-1812) Fortress lost its defensive significance and was used as a prison, and in 1928 the castle was declared a historical and cultural reserve. Since then castle remains as a memorial of historical value. Nowadays, many music festivals and excursions are held on its territory.
As for the city, in the period 1919-1920 years it was short-term capital of Ukrainian People's Republic.

  

 

 

 

  

Зарваницький духовний центр. Zarvanytsia spiritual center

Зарваницький духовний центр розташований у Тернопільській області у селі Зарваниця. Інша назва центру - марійський. Вона пов'язана з діяльністю марійських дружин - товариств, котрі особливо шанують культ Діви Марії - Богородиці.

Цікавою є історія самого села.

Існує легенда, що його заснували монахи, котрі втікали 1240-го року зі зруйнованого татато-монгольськими військами Києва. Один з них заснув, і йому приснилась Божа Мати. Прокинувшись, він побачив Її ікону на небі, а під нею з'явилось джерело. З того часу монах побудував капличку, де розмістив ікону Божою Матері.

Та згадки про Зарваницю існують ще наприкінці 14 століття.

У 16 столітті поселення стало містечком, котре впродовж другою половини 17 століття знищували татари. Ікону вдалося врятувати.

З другої половини 18 століття у Зарваниці починають будуватись кам'яні храми, каплицю.

Під час першої Світової війни ікону було пошкоджено, проте збережено.

За часів радянської влади більшість храмів Зарваниці було зруйновано. Відбудова святого місця розпочалась наприкінці 80-х років 20 століття.

Зараз Зарваницький духовний центр є великим місцем паломництва тисячі прочан, котрі кожен рік відвідують святиню.

Zarvanytsia spiritual center is located in the Ternopil region in the village Zarvanytsya. Another name of the center - Mari. It is associated with the activities of Mary's brotherhoods - communities who particularly revered cult of the Virgin Mary - Mother of God.
Interesting is the history of the village.
By the legend, it was founded by monks who ran away from the destroyed by tatar-Mongolian troops Kyiv in 1240. One of them felt asleep, and he dreamed of the Mother of God. Waking up, he saw her icon in the sky, and the spring under her. After that monk built a chapel where he placed the icon of the Mother of God.
There are mentions of Zarvanytsya in the end of 14th century.
In the 16th century the town became a settlement, which was destroyed by the Tatars during the second half of the 17th century. Icon was saved.
Many temples and chapels were built in Zarvanytsya since the second half of the 18th century.
During the First World War icon was damaged, but saved.
During the Soviet era, most Zarvanytsya temples were destroyed. Rebuilding of holy places began at the end of the 80s the 20th century.
Now Zarvanytsia spiritual center is a great place of pilgrimage for thousands of pilgrims who visit this place every year.

 

Вишнівецький палац. Vishnevets Palace

Вишнівецький палац розташований у смт Вишнівець Збаразького району Тернопільської області. Збудований у 1720 році на місці колишнього оборонного замку кінця 14 століття, котрий зазнав значних якісних змін у 1640-их роках, адже до цього часу замок, як і місто, були зруйновані козаками, а згодом турками.

Замок набув статусу резиденції, і в такому вигляді слугував як і польським князям чи російським дворянам, так і вельможам, котрі в той чи інший час були власниками резиденції.

В період Великої Вітчизняної війни замок повністю згорів. Проводились реставраційні роботи, котрі частково були завершені у 70-их роках 20 століття. З того часу до 2007 року замок використовували як бібліотеку та училище, а з 2005 року пам'ятка входить у склад національного заповідника "Замки Тернопілля". З того часу проводяться роботи з реставрації.



Vishnevets Palace is located in the village Vishnevets Zbarazh district, Ternopil region. Built in 1720 on a former defensive end of the 14th century castle, which had undergone significant qualitative changes in 1640th years. By this time the castle, and the city had been destroyed by the Cossacks, and later by the Turks.
Palace acquired the status of residence, and as such served as for Polish or Russian princes, nobles and princes, who at one time or another were the owners of the residence.
During the second World War , the castle burned to the ground. Were carried out restoration works that were partially completed in the 70's of the 20th century. From then until 2007 the castle was used as a library and school, and in 2005 the Palace is part of the National Park "Castles of Ternopil '. Since then, the Palace is on restoration.
 

 

Famous Ukrainian writer and poet Taras Shevchenko worked there in October in 1846

 

 

Хотинська фортеця. Khotyn castle

Хотинська фортеця розташована на березі Дністра, у місті Хотин Чернівецької області. Фортеця бере початок з форту, котрий був побудований на тій території ще за правління князя Володимира Великого. З того часу форт часто вдосконалювали, будували стіни та вежі, адже розташування фортеці було важливим зі стратегічної точки зору.

За володіння фортецею боролось Галицько-Волинське князівство, королівство Польське, Угорське, Молдавське, Османська імперія, згодом російські та австрійські війська. 

Під впливом військових дій, укріплення фортеці то руйнувались, то відбудовувались новими володарями.

Вона залишалась важливим військово-стратегічним центром аж до першої половини 19 століття. З того часу фортеця вважалась більше історичною цінністю. На її території проводились реставраційні та ремонтні роботи, котрі не вщухають до сьогодні.



Khotyn castle is located on the bank of the river Dniester, in the city Khotyn. The castle was built at the same place, like a fort, which was there during the reign of Prince Volodymyr the Great. Since that time, the fort is often improved, built walls and towers, because the location of the castle was important from a strategic point of view.

Fought for possession of the fortress of Galicia-Volyn principality, kingdom Polish, Hungarian, Moldavian, the Ottoman Empire, and later the Russian and Austrian armies.

Under the influence of military operations, walls and towers of the fortress were destroyed, or rebuilt by new owners.

Khotyn castle remained an important military and strategic center until the first half of the 19th century. Since then, the castle was considered more historical value. Its territory is carried out restoration and repairs that do not subside until today.

 

 

 

 

Трішки нових фото. Some new photos