Важливою складовою кожної культури є кухня. У різних
країн, різних народів вона має свої особливості, страви, способи приготування.
Українська кухня бере свій початок ще з часів давніх слов’ян та Русі.
Чому вирішив написати багато про кухню – люблю поїсти :)
Так ось, основними в українців були варіння і тушкування.
Рідше – смаження чи печіння. Розвиток тваринництва, садівництва та сільського
господарства, мисливства та рибальства привів до формування в українців
давньої, багатої на інгредієнти кухні з великим асортиментом страв.
Напевно, як і в кожній країні, їжа поділялась на щоденну,
святкову та обрядову. Щоденна їжа поділялась на
їжу рослинного і тваринного походження.
Найважливішою стравою в раціоні українця був (та й зараз
є) хліб. Про хліб збереглось безліч народних приказок таких як «Хліб – усьому
голова».
Хліб відігравав важливу роль також і у ритуальному житті.
Хлібом супроводжували до шлюбу, залишали на могилі, клали на місці майбутньої
хати чи криниці. Батьки вчили своїх дітей з великою пошаною ставитись до хліба,
та не кидатись ним. Про вироби з хліба я написав нижче. А найбільш поширеними
видами ритуального хліба були паска та коровай. (Потерпіть трішки). А мистецтво
виготовлення тіста та випікання хліба передавалось від матері до доньки.
Найчастіше хліб був виготовлений з житнього борошна. У
неврожайні роки, борошно могло бути з ячменю, гречки чи гороху. А з поширенням
у 19 ст. нових овочів – з картоплі чи кукурудзи.
Також вид хліба залежав від поширення тих чи інших
злаків. Так, у південних землях більше вживали хліб з пшениці, ніж з жита. В
деяких західноукраїнських землях – хліб з вівсяного та кукурудзяного борошна.
Хліб виготовляли як і з квашеного тіста (тісто лишали на
ніч бродити), так і з прісного, яке було у формі коржа. Їли як і хліб, так і
коржі з молоком, салом (салом!!!) чи олією. А у святкові дні виготовляли їх з
медом чи маком. З тіста також виготовляли маленькі булочки – пампушки.
P.S. Сало – порізані й засолені шматки свинячого жиру. Є
національною стравою українців.
Одною з найулюбленіших страв українців були пироги.
Пирогами називали печене тісто з начинкою. Начинка могла бути різна: варена
картопля, капуста, гречка, сухі фрукти, мак, ягоди чи гриби. У святкові дні
виготовляли пироги з рибою чи м’ясом. Сьогодні все те саме, і нема різниці яка начинка.
Головне щоб було смачне).
Немає коментарів:
Дописати коментар