Сорочка
Сорочка була і є, мабуть, найбільш національним елементом
одягу. Головним її кольором був і залишається білий. Виготовляли сорочку з
конопляного чи лляного полотна, чи їх суміші.
Виготовляли з 2,3 чи 4 шматків полотна.
Різні типи сорочок мали свої особливості та відрізнялись
у виготовленні. Могли бути з широкими, вузькими а також і без рукавів.
У слов’ян найбільш поширеною була довга сорочка, яку одягали
поверх штанів.
Сорочки були як чоловічі, так і жіночі.
Найбільше наші предки любили оздоблювати сорочки
вишивкою. Орнамент та її розміщення були різноманітними. За ними, можна було
дізнатись звідки ця людина, як добре вона володіє вишиванням (різні орнаменти,
кольори, техніка вишивки).
Сорочка чоловіча (чоловіча вишиванка)
Сорочка жіноча (жіноча вишиванка)
Поясний одяг
Поясний одяг мав кілька різновидів. Найдавніші з них
складались з 2 зшитих між собою шматках полотна. Також були великі вовняні
полотна, котрі жінки обгортали стан.
Поясний одяг мав різні назви: плахта, дерга, фота. Між
собою ці різновиди одягу відрізнялись стилем виготовлення а також зшиттям
окремих елементів тканини.
Наприкінці 19 ст. популярними стали спідниці, які теж
мали кілька назв в залежності від форми та матеріалу пошиття.
До жіночого поясного одягу належав також фартух.
Чоловічий поясний одяг – штани – був притаманний всім
слов’янським народам. В Україні штани були двох видів – з
вузькими та широкими штанинами. Поширеними також були шаровари, які були
зручним одягом для верхової їзди. Полотняні та вовняні штани часто оздоблювали
різнокольоровими нитками.
Жіноча плахта
Жіночий фартух
Чоловічі шаровари
Нагрудний одяг
Нагрудний одяг поділявся в залежності від матеріалу, з
якого зроблений. Це могло бути сукно, хутро, полотно а також їх комбінація.
Найбільш старим одягом була безрукавка, яка в залежності
від особливостей виготовлення мала свої назви, притаманні певному регіону. Були
як і короткі, так і довгі. Їх носили як чоловіки, так і жінки. Також наші
предки любили їх прикрашати різними візерунками та орнаментами.
Поширеним одягом були також камізельки та кірсетки,
жилети.
Жіноча безрукавка
Верхній одяг
В Україні існувала велика різноманітність верхнього
одягу. Його виготовляли з сукна, полотна чи хутра.
Поширеним був плащевидний одяг, а найдавнішим з них була
гуля, котру одягали ще в часи Київської Русі.
В народу гуцулів її різновидом була манта – широкий,
довгий одяг з капюшоном.
Окремими різновидами плащевидного одягу були чугай та
гуня.
Поширеним одягом як і чоловічим, так і жіночим був
сердак, свита. Свита оздоблювалась вишивкою, орнаментами, а її розміри були
різними в залежності від регіону, де вона була поширена.
Найстарішим довгим одягом були каптани – з довгими
рукавами та ґудзиками для застібання.
Поширеним зимовим одягом був кожух. В кожному етнічному
регіоні кожухи мали свої особливості, пов’язані з орнаментом та пошиттям.
Кожух
Чоловік у каптані
Пояси
Пояс був важливою частиною одягу. В кожному регіоні він
мав свої особливості. Виготовляли пояси зі шкіри, вовни, льону чи коноплі.
Відрізнялись вони і за способом виготовлення.
Чоловічі пояси були зазвичай широкі та плетені, а жіночі
вузькі та ткані.
Окремі види поясів мали ґудзики, кишені.
Взуття
Вже з 17 до 19 ст. серед українців були поширені 5 видів
взуття: чоботи, черевики, личаки, постоли, ходаки.
Постоли – зшиті шматки м’якої шкіри. Вони відрізнялись своїм виглядом відповідно
до регіону.
Личаки – примітивне взуття з лика.
Чоботи шили з сап’яну, який міг бути червоним, зеленим чи жовтим та шкіри,
яка була чорною. Чоботи оздоблювали візерунками, кольоровими лініями і тд.
Черевики відрізнялись
від чобіт способом виготовлення та формою.
Постоли
Українські дівчата
Немає коментарів:
Дописати коментар